Коли не знаєш,що й чекати
Немає сили ні ридати,
нема від чого й реготати..
Життя таке незрозуміле..
Таке важке й зарозуміле..
Живеш ,живеш,до мети йдеш..
А шлях твій в перепонах..
І думаєш,чи варто йти?
Чи треба досягати, тієї мрії,
що в душі таїлася так довго?
Для мене відповідь одна:
Боротись треба,через все..
До мрії бігти попри все..
Як би не було важко..
Почався шлях,почалась боротьба
Продовж її,не здайся і не падай..
Життя таке, житя таке..
І доля наша наперед..
Розграфлена давно вже
Ким хочеш бути,тим будеш..
До чого прагнеш,того й досягнеш..
Лише тоді все осягнеш,коли
себе ти перегнеш..
Усе пройдеш й не впадеш..
Тоді всього ти досягнеш..
І будеш тим,ким хочеш..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830847
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2019
автор: Лілія Левицька