Прикарпаття моє смерекове,
Стрибуняста підгірна Свіча́.
Я веду підсвідомі розмови
З тим наївно-дивацьким дівчам,
Що ходило до літнього дуба
Джерельцевих набратися сил,
Солодкавого настрою хлюпав
Той струмком кришталево-ясним.
Дубе, братику, як поживаєш?
Розлилась білопінь анемон?
Млосна туга роїться за краєм,
Що дитинством приходить у сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831028
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2019
автор: Оксана Дністран