Щоденні втечі –
Так небезпечно
Від мрієтечі
Душебіліти.
Що крок – то співи
Ранкових півнів.
Невже клин клином
Лікуєш, Світе?
Щоденні старти.
Життєві жарти.
Чи бігти варто
По колу знову?
Свідкує мітко
Секундна стрілка,
Що і годинник
Крамольно хворий:
Покольно коле,
Співає соло,
І ти – мов голий
Король у масах.
Від себе бігти –
Куди? Край світу?
Веде орбіту
Механік часу.
На циферблаті –
Зростання й втрати.
Стоять на варті
Нерушні мітки.
Тікай незримо
В четвертий вимір –
Та рух неспинний.
Скрегоче хвіртка.
Від себе – в себе.
Душепотреба.
Ганяє небо
По колу хмари.
В горішній печі
Згорає вечір,
І півні ґречно
Клюють стожари
Толочать миті
Мрієпролиті.
Нові зеніти –
В собі глибоко:
Центральна цятка,
Душі десятка,
Часів початки
І третє око.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831051
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2019
автор: Серафима Пант