Навіщо писати,
як можна мовчати
і цим самим чином
людям спокою дати
Я не прошу уваги
і в душу не лізу -
просто думки
не притаманні головорізу
буває переслідують
мене у ночі,
як ж люди черствіють
поруч живучи ?..
Я вже думки не триматиму,
а впишу їх в слова,
щоб на ранок
не боліла моя голова.
Це не графоманія,
не залежність писати
А просто, щоб свідомість
у контролі втримати.
Її зруйнувати є кому - я й не сумніваюсь
З такими людьми я більше не знаюсь
"Паразитуй на паразитові!"
Їм мої слова
Щоб у них там, у двох
боліла своя голова.
Голови то дві,
лишень думка одна,
як іншим зробити побільше лайна.
Я їх об'єднаю і здам у музей
Там місце знайдете для своїх ідей.
Вже пилом покрились
переживання мої,
коли обертаюсь до посмішки долі
своєї єхидної.
Це не графоманія,
а проба письма
й поки пишу це
іде моя 38-а весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831153
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: БоРудик