Як задивлялись очі у струмок,
Вслухаючись у пісню милозвучну,
А пісня що з струмочком нерозлучна
В душі лишалась хвилею думок.
О, ті думки такі необережні
З струмком пливли у хвиль сріблястій піні,
І все десь там немов незримі тіні
Губилися в далекому безмежжі.
О, ті думки заручниці у долі,
Що наче неоперені пташини
Лягли у хвиль сріблясті домовини,
А так хотіли вирватись на волю.
Парище
2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831286
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський