Не запитуй богів про власне майбутнє,
Передбачити хаос не можуть вони.
Зачаровані силою вільної лютні,
Під ногами зростають уламки весни.
Стоголосий світанок знеструмлює сумнів,
Не лишилося темряви в чистих думках.
Підраховуєш втрати у стаді розумних,
Ти навчився знаходити сенс в помилках.
Уяви, що за тебе стоять не відважні,
Хочеш бігти, та ноги в багні.
Не кажи чужим привидам, як тобі важко,
Все одно не отримаєш місця на дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831307
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2019
автор: Юлія Рябенко