Україно моя! Де ти? Що ти? Куди?
Як оті пригадаю прабабині руки,
То спливають на думку степи і сади
І зелені вологі пахучії луки.
Де їх бачу тепер?--- Тихий дзвоник душі.
Дай-но Боже снаги , щоб його не приспали.
Нас окрадено ,люди!!! Нас знову загнали
Із червоної хащі в барвисті кущі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831391
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2019
автор: bloodredthorn