Гадаєте, що хлопці менш кохають?
Що замість серця камінь б'ється в них?
Що почуттями вони лише грають?
Що всіх дівчат вважають за дурних?
Е ні! Вони теж болісно зітхають
І згадують коханий аромат!
І душі їх так само спочивають
На тих губах, що кольору гранат.
Вони, як і дівчата вночі мріють
Про те, як обійматимуть одну.
Мовчать – розповідать не вміють
Про те, як сходять з розуму без сну.
Дівчата, ви ж не думайте, що зник
Той час палких зізнань і серенад.
Зніміть свої корони і без них
Побачите взаємність у очах!
13.08.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831443
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2019
автор: Віра Левко