День любити, сонячне проміння,
Неба незрадливу голубінь,
Сяйво зір і місяця світіння,
Гір шпилястість і річок глибінь,
Матір ту, що серцем долю шила,
Край, в якому Бог родитись дав,
Мову, що нам пращури лишили,
Пісню, що живильна, мов вода.
Волю, мов птахи політ, любити,
Честі за грудиною биття.
Бо любити все це – значить жити,
Бо лише в любові – смисл життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831457
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)