На пам'ять Світлані Сидоренко
яка творила оригінальні вишивані картини
що відійшла у засвіти
у час творчого та життєвого розквіту
Я голкою толк вишити знаю,
Творити кольоровою ниткою
На полотні із льону сукнини,
Від початків до самого краю.
Барви бачив хоругв розмаю,
Помічені Божої ласки міткою.
Рушник на пасочку з шуткою,
Сорочку бабусі, що ціну має.
Здається вишивати як просто,
Заповнюй хрестом та гладдю,
Поки бачиш та служать кості.
Не знаю яке треба знаряддя,
Аби глядач до екстазу млості
Доходив вишитим громаддям.
(Сонет)
26 липня 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831478
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 02.04.2019
автор: Володимир Кепич