Коли весняні води утечуть
Й земля запахне свіжою травою,
Із жайвором увись я полечу,
З ясною поєднаюсь синявою.
Й відкриється ізвідти шир степів
І моря синьо-різьблена долоня.
Красу таку побачать і сліпі.
Яке ж це щастя – бути в цім полоні
І милуватись картами полів,
Пірнути зором в лісу зелен-руту,
В гаї й ставочків дзеркальця малі!
Я цей політ до скону не забуду!
17.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831483
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2019
автор: Ганна Верес