Бувало різне на віку,
Всього зробити не вдалося…
Хоч чашу випити гірку,
Рокам моїм не раз прийшлося.
Сухар дитинства до цих пір,
Лоскоче ніжним смаком душу.
Штанці протерті аж до дір,
Носити хоч тепер не мушу…
Провів дитинство в «кирзаках»,
А босоніж три пори року.
На Паску йшов у піджаку,
Фуфайкам не бувало строку.
Було ридало все село,
У час, коли вождя не стало.
Що пережито – відбуло…
В житті побачено не мало.
І ось тепер, як воля є,
Як час настав, що можна жити.
Нам треба берегти своє,
А волю мусим боронити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831493
Рубрика: Нарис
дата надходження 03.04.2019
автор: Віталій Назарук