Химерні опади --- квітневий сірий дощ.
Моє буття--- багате на надії
Вологі очі, незбагненні мрії,
Неначе ворожилось -- не жилось.
А десь на Південь зеленіють дні,
Верба назустріч котиками в полі.
По жовтій глині я шукаю долі.
Та ноги сиріють і холодно мені…
А в головах кільце сріблястих хмар ,
Мов вир у вічність . Глина ні до чого.
Ми й самі глиняні , як Вавілонські боги…
А пройде дощ і знову нас нема.
Буття химерне. Незлічені дні.
Дороги глиняні. Тіла не обігріті.
Едине---Квітень! Скоро будуть квіти!!!
Хай змиє глину повінь навесні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831509
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2019
автор: bloodredthorn