Осінь із просіддю
сонною, босою
в дім загляда
голос збентежений
тихий, мережаний
сипле вона
білими квітами
травами вшите все
вбрАння її
вслухайся в голос цей
сумно і солодко
стане в душі
місяць покраяний
скибками в чаї
все зірки збира
в кріслі укутайся
в щастя прислухайся
зникне журба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831549
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2019
автор: Kira