навчи мене жити без болю,
без доторку тихих жалів.
навчи мене жити поволі,
без швидкості марних світів.
навчи мене просто всміхатись,
радіти нестримно життю.
мурашками знов відчувати,
бо все віддала каяттю.
навчи мене вірити в диво,
ходити по свіжій стерні
і сни відпускати зрадливі,
бентежні і терпко- сумні.
навчи мене знов не боятись,
у тих почуттях, щоб кришталь,
із серця не міг розбиватись,
хоч там уже стримана сталь.
навчи мене жити без болю,
що глибоко в/ївся, нехай
весна розквітає поволі,
під шепіт чуттєвий, кохай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831754
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2019
автор: Квітка))