А попід ранок темрява густіша,
А потім світло вмить її розвіє
І дихати та жити стане ліпше
І легшее …
Кожний мабуть розуміє,
Як ми себе залякуєм страхами.
Малюєм лабіринти і печери.
А треба в небо легкими птахами
Пускати радість…
Зникнуть всі химери
І зійде сонце у блакить високу.
Прийде весна і знов сади розквітнуть.
І я нап’юсь березового соку,
Щоб знов до щастя помаленьку звикнуть…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831764
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.04.2019
автор: Наталі Рибальська