Стояла діва над водою,
Руки нахиливши -
Не бачу я перед собою,
Голову вернувши
В бік її, де стоять-то має
Її постать божена -
Я мріяти про неї, неначе має
Вона сили, одинока
Діва стоїть пред ставком
Біля міста сучасного -
Їй мільярд стукнув роком,
Молода вона, суженого
Знайти не могла за життя
Своє древнєє -
Може я буду ним, набуття
Моє мрійнеє,
Що то - діва вічная,
Що старість не знає -
Молодість невмиручая -
Мудрість пізнає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831770
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2019
автор: KunYKA