Харон

Від  самого  початку  і  до  кінця
Міцно  тримаючи  цвяхи  в  руках
Ти  дивишся  в  очі  бога  Отця
 бачиш  як  в  них  прорізається  страх
Ти  женеш  худобу  обліплену  стразами
Повз  паркани  в  високій  густій  траві
І  місто  пронизане  теплотрасами
Віддаляється  в  в'язкій  нічній  імлі
Ти  оминаєш  старі  кургани
Розкидані  по  старому  полю
І  тихо  кров  покидає  рани
Наче  не  хоче  бути  з  тобою
Вони  залишають  все  що  мали
Всі  кімнати,  одяг  і  кавоварки
І  навіть  якби  наплічники  мали
Там  були  б  лише  компаси  і  цигарки'
І  ти  ведеш  їх  крізь  русло  ріки
І  хоча  це  трішки  жорстоко
Ти  роздаси  їм  гострі  голки
І  по  срібний  монеті  на  кожне  око

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831790
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 05.04.2019
автор: Yar_oslav