Де дорога лягла хрещата,
А обабіч біленькі хати,
Там на крайній гніздо лелече
На солом’яні всілось плечі.
І чекало воно, й раділо,
Ніби жінка, що при надії.
Те гніздо жило в мрії й страху –
Аж нарешті вернулись птахи.
Клекіт музикою лунає –
То по черзі вони злітають,
Мов танцюють на хаті, в небі, −
Щастя більшого вже й не треба…
А дорога біжить, хрещата,
Поглядає на дивну хату,
Де лелеки недавно сіли
І відзначили новосілля.
05.12.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831818
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2019
автор: Ганна Верес