Бабусі присвячую.
Як тихо сходить жовтень золотавий
В тумані білому холодному поволі
В рудої осіні поганої в неволі.
І клен здригається і падає білявий.
І як черниці з ночі на Покрову,
Пливе в струмочку помертвіле листя.
В вінку терновому , в червоному намисті
Життя відходить, розіп’яте знову…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832000
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2019
автор: bloodredthorn