Пошта поета!
Котиться світом карета
Єсть твоє серце
Не для фагота й кларнета
В шклі тільки світ
Як на конях вуздечка…
Царськість Твоя
не зав’язує мене сердечно —
Ти безкінечна!
Ти — безкінечна…
Тихо. Проїдемо Штати…
Нащо Тобі уявляти? —
Все Ти і так в силі знати.
Став би — зв’язали б…
Як диво — у трамі
Ти найсердечніш…
Диво сердечне, Ти —
Безконечна
Я ніжками в рамі
Тут! Мимо сесій…
Моцарт-геній провів — і встограмив…
Сестро, вийнявсь фагот із депресії,
Сестро поезії! Фагот — і анексія!
Вся сяйво! Вся — суд! Безконечність…
Виймуть — і ляжу:
Ти — Бог, я — твій всесвіт…
28.12.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832026
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.04.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович