Щось болить мені, душе,
Біль тече через край...
А що далі ще буде,-
Не питай, не питай...
З кожним днем усе важче
Стає дихать й ходить...
А надія на краще,
Лиш у снах бува снить...
Я вдивляюся, душе,
У глибінь усіх справ,
Я осмислити мушу
Те, що Бог нам послав...
Може Правда ще буде
І жадання життя,
Хоч і тисне у груди,
Й є важкі відчуття...
Чи ще буде майбутнє,
Чи остання глава?..
Щось зробить хочу путнє,
Доки я ще жива...
Не сумуй, моя душе,
Хоч болить через край,
Вірю щастя ще буде,
Ти зі мною стрічай...
Щастя в дітях й онуках,
Ти про це пам"ятай...
Та уже і в правнуках,-
В них наснагу шукай!..
Розбуджу в собі струни,
Не скінчився мій час...
Небо синє ще буде,
І почує мій глас...
Не боли мені, душе,
Біль не лий через край...
А мій підсумок буде,
Як зберу урожай...
Урожай в моїх дітях
І у справах моїх,
У онуках й правнуках,-
Все зроблю я для них...
За весною ще літо
Я зумію зустріть...
І тепло в ньому, й квіти,
Й буде менше боліть...
Поможи мені, душе,
Мої болі сховай,
Бо я жити ще мушу,
Ти мене не лякай...
Мені сонце ще світить,
В небі синя блакить...
Мої квіти розквітнуть,
І я буду ще жить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832078
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: геометрія