Терпінню край

Вже  досить  мовчати.
Вже  досить  ховати  ту  правду..
В  нас  війна,  не  АТО,НЕ  ООС..
А  війна..
В  нас  не  люди  ,а  дурні..
І  їх  тут  немало..
Клоуна  в  президенти..
Таке  в  нас  перший  раз..
Ні.  Я  не  агітую..
І  я  не  провокую..
Не  боюся  нічого...
Кажу  правду  лише..
Всі  тікають  на  Польщу..
Шукають  краще  життя..
А  молодь  бухає,гуляє,вмирає
Поки  хтось  захищає..
Під  кулями  спить..
Клоуна  в  президенти..
Вибирають..Це  жах..
Йдіть  ви  дурні  в  лікарню
Там  де  хлопці  лежать..
Де  без  рук  і  без  ніг,..
Я  промовчу..
Просто.Люди..Отямтесь..
НЕ  продайтесь  і  вистойте  в  борні..
Одна  країна  -  Україна...
НЕ  мовчіть..НЕ  продавайтесь..
Думайте  мізками  своїми..
Мовчати  досить..бо  вже  край..
Терпінню  край...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832145
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: Лілія Левицька