Долиною широкою туман покотився,
Молоденьким вербиченькам коси намочив,
Потім десь в куточку тихім собі причаївся,
Наче той сіренький котик заспівав без слів.
І полинула та пісня дплеко-далеко,
Незабудочка блакитна слухала її
Та й осока зеленая разом з очеретом
Хиталися легесенько, слухаючи спів.
Так, співаючи незчувся той туман ранковий
Як заснув десь у ярочку глибоко на дні.
А ту ніжну мелодію його пречудову
Підхопив дзвінкий струмочок і далі поніс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832196
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський