Решта

Холодний  душ...
Я  змив  недобрий  сон
—  Не  гоже  починати  у  тривозі
Свій  відчайдушний  денний  марафон,
Коли  ти  зосередитись  не  в  змозі...

Усе  тепер,
Здається,  я  —  окей!..
І  починаю  колесо  крутити...
Та  файли  стер
Не  ті,  що  дав  Морфей,
Насправді  їх  нікуди  не  подіти

І  вершать
Екзикуції  свої,
Спотворюючи  виконання  планів...
Не  вперше
З  ними  борсатись  мені,
Підозру  маю,  що  і  не  востаннє

Щоразу  
В  голові  моїй  кричать
—  Тебе  чекали  ми,  шукали,  де  ж  ти!..
Зараза  сміє  помсти  вимагать
За  сни,  що  я  убив,  вона  ж  —  їх  решта

Приспів

Решта  води  брудної
Решта  вогню
Решта  жахів  та  фобій  решта
Ось  вони  тут  зі  мною
Не  вбороню
Я  від  усіх  себе  їх,  де  ж  там!

***

Двобій,  трибій,
Моя  мультидуель!
—  Дуель  —  не  "мульти",  —  кажеш?..
Що  ти  знаєш!..

Не  твій,  а  мій
Рубіж  та  цитадель,
Війну  з  своїми  "я"
Не  ти  програєш,

Не  ти  вже
Вкотре  без  вісти  пропав,
Моє  ім'я  вже  там,
Де  не  знайдеш  ти...

І  не  радій,  що  ти  мене  впізнав
Це  вже  не  я,
Це  тільки  моя  решта

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832234
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Ніколя Петрович