Прийшов до мене Шкереберть
І каже : "Посувайся!"
Я не хвороба і не смерть
Отож-бо не лякайся!
Тобі на користь інколи
Кавалок божевілля!
Так от сідай, поїхали,
Скуштуєш мого зілля!..
Облиш безпеки ремені
Для буднів своїх сірих
— Здались вони тобі й мені!
Коли ми просто — звірі!
Завдання напрочуд легке
Собі наразі ставим,
Єдине правило таке:
— Нема ніяких правил!
Приспів
І пішло все...
Шкереберть не підвів!
Полетіло
Навмання, в розсипну!
Відбулося
— День, коли я здурів!
Покотилось
Все по самому дну
***
Адреналін пробив шкалу,
Мізки поклали стрілку!
Ціну платити не малу
— Та то вже з понеділка...
А нині босяки, гуляй
І ніц не шкодувати!
Сам Шкереберть велів: "Давай,
Ламать — не будувати!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832235
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Ніколя Петрович