В синьоокому краї
у безодні часу,
десь на дні того раю
я хвилини несу,
бо пливуть незабутні
і живі, як тоді –
по весні, а чи в грудні,
тіні буднів подій;
переповнених чимось
з терпко болісних снів,
постають безпричинно,
серцем писані дні...
13.08.05р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832241
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Променистий менестрель