Нізащо, нізащо не можна зривати фрукти з гілки
І збирати в бочки.
Хто їстиме з кохання, мусить їсти їх там, де вони висять.
Хай гілля і гнеться, як очерет,
Хай зрілі фрукти і розплющуються об землю або морщаться на дереві,
Хто їстиме з любові, має право забрати з собою
Тільки те, що вмістить його шлунок,
Нічого у фартуху,
Нічого у кишенях.
Нізащо, нізащо не можна збирати фрукти з гілки
І складати в бочки.
Зима кохання – це льох з порожніми кошиками
В м’якому від гнилі саду.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на щотижневі оновлення[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832304
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: o.fediienko