Не обламуйте дітям крила,
Не руйнуйте дитячих мрій.
Подивіться в ті очі милі-
Там невинність і купа надій.
Ви згадайте як сАмі літали,
Як дивились в щасливий світ.
І як сни кольорові мали,
Незліченну тому кількість літ.
Ви згадайте, як мали надію,
Що виросши, змінете світ.
І мали дитячу мрію...
Незліченну тому кількість літ...
Ви згадайте, як вірили свято,
Що папороті знАйдете цвіт.
Як тягнулись до знань завзято,
Незліченну тому кількість літ.
Ну, а зараз ви зачерствіли,
І запал той дитячий пропав .
Ви забули, чого так хотіли,
Приєднались до "сірих лав"...
Тож власне дитинство згадуйте,
Частіше, між справ "важливих".
І своїх дитяток радуйте...
Не станьте в ряди "жахливих".
Не дайте дитячій надії
Вмерти у вас на руках.
Здійснюйте їхні мрії,
Поки сяють вони в очах.
Скажу вам, не маючи сумнів-
Я Бога вночі підслухАв...-
Що діти, то справжні люди...
Сміються, мають час для забав...
І правда, дорослому - розкіш
Втрачати час для забав...
Бо ми з вами просто суміш
Ходячих "важливих" справ.
А ви гляньте в ті очі милі-
Там невинність і купа надій.
Не обламуйте дітям крила,
Не руйнуйте дитячих мрій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832353
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.04.2019
автор: Alex Fremors