249* «своїм добром не укріпи дух злого»
Негідному добром бажаєш відплатити,
Щоб грішний люд сказав: «О, небу догодив ти!»? –
Але добром для ницого – то правда всіх часів! –
Ти тільки ріки зла, дні справ мерзенних ситиш.
250* «з блазнем затіваєш суперечку? –
завжди виглядатимеш дурнішим»
По розуму людину ти питай.
По ньому ж їй і сам відповідай.
А ще будь мудрим – з дурнем не водися,
І суперечок з ним не починай.
251* «послухай душу світу й слів: це народила Жінка!»
Багато «істин» про богів, про небо знають люди
І сотворили вчень, і їх нав’язують усюди.
Ти ж вір в цю істину святу: «Все божество – у Жінці,
Вона – любов, у ній – світ слів, які шепочуть губи!»
252* «дивися, де стаєш, який там слід залишиш»
Не стань, Касьяне, й ти серед лукавих тих,
Котрі межи людей сто розпускають лих,
Чи тих, хто сіяв хліб, та не зібрав врожай свій,
Хто вчень пізнав меди – але не жив по них.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832454
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: Касьян Благоєв