Вірш присвячений воїну Юрію Ковальчуку,
Який загинув в АТО в 2014 році у літаку,
Що летів до Луганського аеропорту
Не плачте, Мамо! Не будіть синочка.
Нехай не бачить сліз, що ллються на граніт,
Як Ваше серце рветься на шматочки
І тугу, що стискає душу, наче гніт.
Йому на небі сниться хай домівка,
Дитинство, в юності дівча як обійняв.
І по шляхам земним тяжка мандрівка –
Далекобійником які він подолав.
Що вдаль вели, верталися додому.
У них побачив хлопець радість і печаль.
Короткі й довгі, знані й невідомі...
Війна зламала долю Юрину, на жаль...
У літаку летів він на завда́ння –
На захист рідної країни від війни,
Коли відчув жагучий біль востаннє
І застогнав: "Матусю рідна, обійми!..."
Не плачте, Мамо! Не будіть дитину...
Перед дорогою у світ краси й добра.
Ми всі покинемо життя долину,
Коли покличе Бог, коли прийде пора...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832509
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: Юрій Шибинський