Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832253
Креслять високі ялини
на льоду – тіней прямі спини.
потужною громадою сіріє лід,
ще час його не збіг.
Ще сонце силу не дістало,
щоби замети всі пропали,
у кризі є проталин слід,
де потічок підземний біг.
Там джерело тече підземне,
потужно виринає вверх,
але не тане лід ще весь
і вмерз у нього очерет.
Хитнулися під вітром
коричневі шапки,
вони тонкі і високі,
і верх неначе голочки.
Тут лиш потужний вітер
бентежить береги,
але не мерехтіли
на озері круги.
Іще сухі тремтіли трави
стеблинами в снігу,
дуби високі зашуміли,
малюють тіні на листку.
17.02.2019-12.04.2019.
Світлина автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832520
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: Светлана Борщ