Поема
вивільнення
Богородиці і Слову
з любов’ю!
1
Що скажеш, якщо
Бог хоче єднати?
Огонь з глибин –
і особисті аромати...
думки найглибші
утікають – до
найглибших!..
Слова живі –
в Христа і Богоматері...
світ об’єднати –
це Христа й Матір
прийняти!!
тоді – Вогонь в словах! –
прийдуть й до інших...
– це до індусів – й до китайців –
й до всіх інших –
Огонь з глибин
й ці особисті
аромати!!
кого мені
в цім світі об’єднати?
Любити всіх людей –
це любить Бога...
й – знати!
2
Очима в серці
збачить Бога –
це внутрі все,
зовні – нікого
«В тобі весь світ!» –
Весна! кричать закохані юннати,
і живу суть
її (його) бачать
у Бога –
й ніби неясно Бога –
тому не бачать
більш – нікого!..
3
Я радий!
Я люблю, Боже! Тебе!!
я радію!
О, як гребеш!!!
це я! є в точці сдвигу –
де дух не розпадається
на думку й дію...
Трати? Бати*!
Втрати?
А! Особисті аромати!..
Це Ти нас любиш
це Ти мене не лишиш
заки не роздягнеш
не лоскочи мене
заки не роздягнеш –
до тих пір
не напишеш!!!
Облишмо!
Облишмо! – цей паром
бо Ти – Ти
понад злом
й добром!!
і Жар Любові, і арома
і аром!!
11.04.2019, св. Андрія Критського
* Гучно-громовий голос Бога –
для юдеїв давніх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832579
Рубрика: Поема
дата надходження 13.04.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович