Два куми, нерозлийвода
Нарізно тільки ночували
Була у кожного сім'я
Двойнятами їх прозивали
Куди один, туди й другий
По ділу, чи без діла
Веселий один, другий не сумний
По життю ішли уміло
Та сталася з одним біда
Нікого хвороба не минає
Бідкається, плаче кума
До лікарні його відправляє
Великий тиск, потім інсульт
Чоловік лежав у комі
Кум, як завжди тепер і тут
Від кума чекав слова
Пройшло декілька днів
Кум у розпач вдався
До нього пів літра приніс
Налив і сповідався:
"Якже я тепер без тебе?
Куме, не надривай душу
Забери мене до себе
Що робити мушу?"
Випив і другу налив
Хворий простяг руку
Щось іще він говорив
Потім онімів без звуку
А коли прийшов до тями
- Ти лежиш у комі?
Зпочатку губився словами
Відчай у кожному слові
- Як казала стара Гапка
Наливай, то вип'ю
Кома, то іще не крапка
Перекинув в рота миттю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832584
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2019
автор: Валентина Ярошенко