Відпустити - не значить забути,
Навіть якщо між минулим і майбутнім межа.
Сьогодення, неначе спокута
Саме тоді, коли знову я для когось чужа.
Там, де пам'ять - погана спадковість
Мати невидимі рани зі своїх помилок.
А якщо це лише випадковість,
Но́вий шанс стати поетом для розбитих зірок?
Хтось не згоден з цим псевдо-талантом,
Просто для нього мій відчай, як прокисше вино,
Про нас знімуть з червоним квадратом
Всупереч кодексу честі чорно-біле кіно,
У якому я справжня Людина,
Котра нізащо не хоче відпускати любов.
Бо якщо я для когось єдина,
Значить, Господь про амністію не чув молитов...
12.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2019
автор: Амідала Саудаде