З татом вдвох лишились, мама на курорті,
Він бурчить щоранку, каже мов на фронті,
Забаганки, це доню, занадто ранні,
Він зі мною воює, як я у ванні.
Я роблю, як мама, беру косметичку,
І легенько фарби, намажу по личку,
Ну зізнаюсь чесно, перед цим вмиваюсь,
Як почищу зуби, в дзеркало всміхаюсь.
Як вона, я буду, точно знаю, колись,
Тому й все відповім,- Ну чого ти? Не злись!
Маю вигляд гарний? Його запитаю,
І ледь – ледь, уміло, коси заплітаю.
Він рукою махне, хоч гляне суворо,
Розбереться мама, то ж приїде скоро,
Усміхнуся щиро, добрий в мене татко,
Поспішаю радо, до садочка ранком.
13.04.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2019
автор: Ніна Незламна