(словом блудного сина)
Коли відчує серце днів цих край,
Коли вони повернуть шлях до роду,
Я попрошу в Творця: «О, не карай,
Тим, що дав тут рай плоті в нагороду –
Й едемський сад готуєш там мені:
І грішний я, і в вишній рай не хочу!! –
Яви добро: шляхи продовж земні,
І ніжність діви, і любові ночі,
І весен квіт, де в щасті солов’ї,
І вічне диво любощів світання –
Тож не переч, Всевишній, дні мої
Продовж в її вустах, в її коханні!
Що співи там, що цнота райських дів?! –
Безмежність щастя – з нею, тут, в ці миті!
В земній лиш Ти створити це зумів –
Довершеність у жінці! Їй сурмити
Я буду, скільки сил і духу в слові –
Один, що вдячний за дарунок Бога!
Лише вустам моїм дай сил і змогу,
І серцю днів ще дай в житті й любові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832739
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: Касьян Благоєв