Друзі не цілуються— я знаю,
І від цього мені краще не стає,
Бо твої очі з тисячі впізнаю,
Яких ночами так не вистачає,
Яким усі капризи дозволяю,
Лиш як побачу ці зелені барви,
То забуваю про клеймо на грудях,
Що лоскоче мої хворі нерви
І віддається болем в скронях.
Т.М.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2019
автор: Тарасов Максим