Вона мені... і квіточка у лузі,
І жито в полі, і сосна в бору,
І двір, і в ньому спів пернатих друзів,
Їх «тьох-тьох-тьох», і «ців-ців-ців», і «кру».
Вона мені... і зірочка небесна,
І гобелен з метеликів і трав,
Сніжисті зими і квітучі весни,
Блакитне море і сріблястий став,
Вона мені... - і мамині коліна,
І тата голос, і над тілом дах.
Вона - це рідна Ненька-Україна,
Яку люблю я, наче небо птах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)