* * *
Літаю день суцільний.
Бо я вільний.
На серці пісня витончилася.
Бажання повитрушувались хвильно
І тенькнули об лінію лиця.
Відтак стою, діла і люди вмерли,
Не звір я, не деру і не реву.
І не дивлюсь — з очей сковзнули б
перли
в просту траву.
1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832835
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович