Я схилився над сміттєвим баком,
А він підійшов із-за кута
Я обернутися не встиг,
Як блиснула його нога
Із словами " Чьо по баках
шариш скатіна ? "
Кастетом межі очі вцілив щосили.
Зціпивши щелепи,стікаючи кров'ю
Крізь зуби у пику виплюнув йому слова:
"Недопалок запалений хтось кинув туди,
-Хіба ти хочеш, щоб була пожежа
чи ні ?!"
Він зморщився хижо,
Зблиснуло око.
Тепер вже кастет направив мені в щоку
.
Довго не чекаючи,
Зібравши останню силу,
Я правим хуком дав йому в рило.
Удар той був точним
В нижню щелепу -
Отак розібрався я з ним без пістолета.
Як бувало колись,
Після "відсидки" в тюрмі ...
.
Нападник лежав на землі
Я його зміг розгледіти:
Метри два зростом і метр у плечах,
Шрам на все око і ніс в кровотечах.
Розглянувся навколо -
Праворуч був прохід
Він вів у подвір'я лікарні
Там випадково йшов поліцейський мимохідь
Він й упізнав нападника -
Це був Аїд ...
.
Маніяк-рецедивіст,
На прізвисько Аїд,
Який приніс вже людству
Не один десяток бід :
П'ять десятків осіб
"Переправлено" на той світ.
Слідство уже 5 років
Не нападає на його слід.
.
Навіть разом із міліцією
Авторитети криміналітету
Оголосили дозвіл
На його піймання і
узяття під приціл.
У разі спроби втечі
Можливий був обстріл.
.
Так закінчилася кривава ера
Маніяка й людожера.
І почалась ера протистояння мені
Міліціонера,
Котрий захотів собі приписати
Піймання злочинця,
Але я зміг йому тоді помішати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832877
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: БоРудик