Весна цвіте—душа болить;
Коти мене вже так дістали!
Все згадую останню мить,
Як ми удвох між хмар літали.
Хіба я винен, що в тей час,
Мої інстинкти взяли гору?
То просто був невдалий шанс,
Карать тебе за непокору.
І не кажи, що це все дурість,
Я бачив блиск твоїх очей,
І не засуджуй мою щирість,
Бо ти для мене лиш трофей.
Т.М.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832904
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Тарасов Максим