Всі кругом обмануті, і вже не до себе,
Їх брехня нам буде клацати щодня.
Поле в каламуті, в хмарах наше небо,
В тренді знов іуди, в розбраті рідня.
Уже кров пролита об’єднать не може
Українців славних, зовсім не заброд.
Воля ще не вбита, та на смертнім ложі
Дружно стелить саван здурений народ.
Вже і Президента слухати не хочуть,
Захід в надвечір’я, а навколо смеркло,
Стоптані моментом всі слова пророчі -
Наміри надмірні то ж - дорога в пекло!
Шалом перемоги, мов іржою вкрите
Молоде й зелене, вранішнє вино -
Є, здається, змога захопить «корито»,
Хай, моя ти нене, служить їм воно.
І побачить легко, що вже з того буде -
Бо там, зверху місця мало всім завжди;
Насмішить планету штовхання іудів,
І тепер вже щастя ти, народ, не жди!
14.04.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832913
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Микола Серпень