Приснилося таке, чи то здалося:
Безликий світ, позбавлений краси,
Важкі уламки збилися в тороси,
Ні тверді, ні води.
Ані роси.
Це місиво, бездушне і шалене,
Для чого знадобилося?
Кому?
Вхопився світ за колесо вогненне,
Аби не кануть в крижану пітьму.
Втікає обрій, горбиться дорога,
Вона щомиті інша, вже не та.
І я прошу небаченого Бога,
Щоб зупинилась гибла страхота...
А де ж той Бог?
Ні духу, ані лику,
Лиш сил чужих несамовитий герць.
І не збагнуть в хао'сі без'язикім -
Якийсь початок це,
чи вже кінець!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832950
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Іван Демченко