Зі скрипом годинник крутнеться назад,
от час й зупинився.
Ви зад їм лизали років 70,
чи вам він наснився?
У вільному русі великий народ,
що дуже приємно.
Ковтнули свободи, дивіться не мед,
давайте повернем.
Для чого нам мучитись крізь буреломи,
де пні і завали.
Слухняно підемо у стійло знайоме ,
червоні де фани.
Не треба небачених гір і морів,
була би охота.
Якось спокійніше і навіть миліш,
в своєму болоті.
В негідників знову повірим добро
до свіжої крові.
Катів собі виберем, нам всеодно,
нам це вже знайоме.
Відберем, поділим, дістанеться всім,
знов повне корито.
Із храму святого ми зробим басейн,
на цей раз накритий.
Не дай тільки Бог барикад і вогню,
нема в цім потреби.
Нікого ні в чому я вас не виню,
так всім нам і треба.
Не п'ю валідол й на вокзал не біжу,
душа притомилась.
Я все зрозумів і зі смутком скажу,
нас мало лишилось.
Лише через двадцять літ я скажу,
нас мало лишилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833049
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.04.2019
автор: М.С.