[b][color="#0026ff"]Тримаю знов і знов шалений бій,
Зради Слави й Волі України.
Прошу тебе в останню мить зігрій
Мене молитвою, дружина і родина…
Змагались проти віковічних пут;
Ярма московського і польської кормиги…
Шлях бойовий, від Корсуня до Крут,
Від Іловайська до Савур-Могили,
Пройшли тяжкий, кривавий і сумний,
Дійшли не всі, багато душ віддали,
Ми проти панства і кріпацтва повставали,
А доля, доленько, неначе вирок злий…
Боролись, боронились, як могли,
Ми берегли від зазіхань, як спадок
Безцінний, дарували нам БОГИ,
Землі і мови сонячний світанок…
В’язали коло цепом із возів
Під Берестечком, славно помирали.
В донецькім ДАПі смерть собі обрали,
Щоб не просить пощади в ворогів.
Ми проливали кров за діточок,
За їх майбутнє світле та безхмарне,
Щоб Волі й Віри зміцнився зв'язок,
Щоби більше ми свободи не втрачали…
А зараз темрява, знов суне у мій край:
Жорстока, вбивча, як їдка багнюка
Засмічує Вкраїнський Водограй.
Кусає мою руку ця гадюка...
Паскудить, бреше, лається, хріпить,
Забруднює ефір та розум ясний,
А там війна у розпалі, гримить,
А тут він бреше нам, - «Всё будет классно».
Я знов і знов їду в пекельний бій,
Щоб захистить від ворогів родину,
А зайда, марнославний і чужий,
Малює в роздріб карту України.
Не припиню Я свій столітній бій.
Ми в боротьбі жили і народились.
Молюсь я БОГУ в час останній свій,
Щоб зіркою засяйла і святилась
На небосхилі Родовід мій, Край;
Гостинний, щирий, добрий і співучий,
Садок вишневий весняний, квітучий,
Мого життя Вкраїнський водограй…
Не припиняйте браття боротьби,
Щоби уникнути поразки і ганьби…[/color]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833067
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 17.04.2019
автор: CONSTANTINOPOLIS