Політ відкладено. Чекайте на весну.
Так склалося, чи то задумав хтось,
Що птах виводить пісню голосну,
А ми шкодуємо про те, що не збулось.
Розкидане проміння золоте
Знаходить кожного, хто мріє про тепло.
Чиє насіння вгору проросте,
Не зникне в темряві, неначе й не було.
Віками вітер змішує світи,
Солодкий попіл сповнює легені.
Шукаєш стежку, прагнеш віднайти,
Де ж заховався слів останній геній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833081
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.04.2019
автор: Юлія Рябенко