Іде та йде тая наречена
У фаті-то довгій, до підлоги
По паркету, не на ешафот,
А на вибір власний.
А ти її веди посеред людей,
Приведи - тую ти фату зніми,
І поцілунок подари у губи
Ніжний.
Вона той прийме поцілунок,
Ти віднесеш її кудись в незнане
Місце... Ти й вона, ви вічно
Будете літати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833188
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: KunYKA