Вона – мов лапки скарабея
Не випускає з клітки снів
Містичний жезл - кадуцея
Що стишує мій біль і гнів
Вона – це щось що понад міру
Понад мій розум і мій дух
Шаманська ритміка Кашміру
Що заворожує мій слух
І кожен трепет кожен рух
Вирує морем знизу вгору
Вона – надія та опора
І я із нею справжній зух
Я поряд з нею бог і цар
Самоназвáний імператор
Разóм на страту і на свято
На шлюбне ложе і в тартáр
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833199
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.04.2019
автор: Той,що воює з вітряками