В гидкому буденні століття
Я йшла попри болі і страх.
Той час, що зникав в довголіття,
Надію іще не забрав.
В потворному мареві ночі,
При нудному ясному дні
Барвінком закрию ті очі,
Що іншу ласкали в пітьмі.
Нехай проливаються сльози,
Нехай добиває любов.
Я вже на зворотній дорозі,
Я вже на шляху перемог.
Не тих ми любили кохати!
Не тих ми хотіли бажать!
Не ті по слідах біля хати
Блукали, щоб разом співать…
04.12.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833234
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: Віра Левко